Спільне (загальне) майно подружжя

Спільне (загальне) майно подружжя

Відповідно до Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, майно, нажите в шлюбі, є спільною власністю подружжя. Інший режим майна подружжя може бути визначений шлюбним договором. Ці положення про власність подружжя застосовуються до майна, придбаного після  вступу Сімейного кодексу України в силу. До майна, придбаного (нажитого) подружжям до зазначеної дати, застосовуються положення Кодексу про шлюб та сім’ю Української РСР.

Види спільного майна подружжя

Законним режимом майна є режим спільної власності подружжя. Не має значення, на чиє ім’я придбано майно або ким придбано, в будь-якому випадку воно є спільною власністю.

Громадянин, який вів домашнє господарство, виховував дітей або з якихось інших причин не мав свого доходу, перебуваючи в шлюбі, має рівні права з іншими.

Яке майно належить до спільної власності подружжя?

До спільної власності належить таке майно:

• доходи подружжя від діяльності (трудової, підприємницької, інтелектуальної та іншої);
• різні грошові виплати без цільового призначення (пенсії, допомоги, заробітна плата та інші грошові виплати);
• доходи від використання спільного майна пари;
• рухоме і нерухоме майно;
• частки в статутному капіталі, паї, цінні папери, підприємства;
• інше майно, отримане подружжям у період шлюбу.

Якщо до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та угод з ним (ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ПРАВ ВЛАСНОСТІ) не внесено запису про державну реєстрацію права власності чоловіка (дружини) на будь-яке нерухоме майно та він (вона) вказані як власники, то це не впливає на факт віднесення майна до спільної власності. В даному випадку власниками об’єкта нерухомості є обидва з подружжя.

Гроші як спільна власність подружжя

Оскільки грошові кошти, отримані в період шлюбу, є спільною власністю, обоє можуть отримати соціальні податкові відрахування, зазначені в ЦК України незалежно від того, хто ніс фактичні витрати і на кого оформлені підтверджуючі документи. На тій же підставі будь-хто з пари має право отримати майнове відрахування при придбанні нерухомості в порядку, передбаченому ЦК України.

Спільним майном можуть бути тільки предмети, які знаходяться у вільному цивільному обороті. Виходячи з викладеного, не можуть бути спільним майном самовільні споруди, які підлягають знесенню. Чи не є спільним майном річ, отримана в порядку спадкування, в дар, придбана до шлюбу.

Чи може особисте майно подружжя стати спільним?

Майно, власником якого громадянин був до шлюбу, може бути спільним майном за наступних умов:

• чоловіком було зроблено вкладення, що значно збільшує ціну майна (наприклад, реконструкція будинку);
• вкладення були зроблені за рахунок вкладення трудових витрат одним чоловіком (дружиною) або за рахунок особистого майна;
• вкладення в майно були зроблені громадянином в період шлюбу.

Використання і розпорядження спільним майном подружжя

• Подружжя розпоряджаються, володіють і користуються спільним майном за взаємною згодою.
• У разі відсутності згоди на угоду, ця угода визнається недійсною в суді за позовом чоловіка (дружини). Для цього необхідно довести, що громадянин, який уклав угоду, знав або повинен був знати про незгоду другого з подружжя при здійсненні операції.

Інший режим мають угоди з нерухомим спільним майном. Для здійснення угоди необхідна згода чоловіка (дружини), завірена нотаріусом, з метою дотримання балансу між майновими інтересами подружжя. Такий же режим і у угод, вчинення яких відповідно до законодавства України вимагає посвідчення у нотаріуса або державної реєстрації в установленому порядку.

Термін позовної давності (пред’явлення вимоги про недійсність угоди) становить – один рік з дати, коли чоловік дізнався про вчинення правочину, за умови, що він не давав згоди на її вчинення.

Приклад

Чоловік, перебуваючи в шлюбі, підписав попередній договір купівлі-продажу квартири, власником якої став в період шлюбу. Нотаріально засвідченої згоди дружини на операцію отримано не було. Суд на підставі Сімейного кодексу України, визнав недійсним попередній договір купівлі-продажу, оскільки квартира була куплена в шлюбі і, хоч і була оформлена на чоловіка, була спільним майном.

Порядок поділу спільного майна подружжя при розлученні

Пара може розділити майно, яке вона придбала в період шлюбу і ведення спільного господарства. Якщо після фактичного припинення відносин і ведення господарства чоловік з дружиною не набували загального майна, розділу підлягає лише те майно, яке на час припинення відносин було їх власністю. При цьому, відповідно до Сімейного кодексу України, у разі поділу майна в період шлюбу, нерозділене майно, а також майно, придбане парою після його розділу, є спільною власністю.

Подружжю може бути присуджена відповідна грошова або інша компенсація в разі передачі майна іншому, якщо вартість речі перевищує належну після розділу частку.

Відповідно до Сімейного кодексу України і ЦК України розділ спільного майна може бути проведений двома способами – шляхом укладення угоди або судом, і в різні періоди часу:

• в період зареєстрованого шлюбу;
• протягом шлюборозлучного процесу або після його закінчення;
• на вимогу кредиторів чоловіка (дружини).

Угода про поділ спільного майна подружжя

Угода про розподіл майна подружжя має містити:

• докладний перелік майна, що підлягає розділу;
• адреса його місця знаходження;
• розмір часток подружжя в нажитому майні.

В обов’язковому порядку угода має містити визначення моменту виникнення права власності. Угода про розподіл вступає в силу з моменту його посвідчення нотаріусом.

У разі звернення до суду, позивач повинен скласти позовну заяву, яка буде містити конкретний перелік майна (предмети меблів, автомобілі, нерухоме майно інші речі, зобов’язання) і вимогу, що визначає розміри часток у майні.

Обставини, що впливають на поділ спільного майна подружжя

Спочатку частки подружжя вважаються рівними, але при наявності певних умов суд може відступити від цього принципу:

• тривалість шлюбу;
• момент виникнення і підстави спільної власності;
• склад, вид, вартість майна і місце його знаходження;
• наявність обтяжень майна;
• терміни позовної давності;
• перелік майна, що передається чоловікові (дружині);
• наявність спільних неповнолітніх дітей, факт перебування дитини на утриманні у одного з подружжя;
• наявність умов, що заслуговують на увагу  (наприклад, чоловік за станом здоров’я не міг отримувати заробітну плату).

Крім зазначених обставин, в судовому засіданні повинно бути встановлено, що  це майно не було придбано на кошти чоловіка, що належали йому до весілля, чи майно не було куплене для дітей, ніхто не отримав майно безоплатно, чи  воно не є річчю індивідуального користування (Сімейний кодекс України).

• Не можна розділити речі, придбані для неповнолітніх дітей. Такі речі передаються без компенсації тому з подружжя, з яким проживають або будуть проживати неповнолітні.
• При розділі майна не враховуються внесені батьками вклади в кредитні установи на ім’я дитини. Ці вклади належать неповнолітнім.

Позовна заява про поділ спільного майна подружжя

На позовні вимоги про поділ майна поширюються положення Цивільно-процесуального законодавства України про порядок позовного провадження:

• сплата державного мита;
• строк позивної давності;
• місце пред’явлення позову.

Державне мито при розділі майна розраховується від ціни частині, на яку претендує один з подружжя. Вартість майна визначається на час розгляду справи. Визначення вартості майна можливе за участю експерта. При ціні майна до, його розділ здійснюється мировими суддями. При перевищенні зазначеного розміру – суддями районних судів.

До вимог про поділ майна застосовуються правила про строк позовної давності, а саме:

• термін позовної давності – три роки;
• цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ЦК України).

Це означає, що строк обчислюється не з дати припинення шлюбу або спільного ведення господарства, а з моменту, коли порушені права чоловіка.

Судова практика поділу спільного майна подружжя

Приклад

Іванови в 2000 році розірвали шлюб, про що було зроблено державний запис в органах ДРАЦС, але після розлучення продовжували жити разом і вести спільне господарство. У пари була трикімнатна квартира і заміський будинок, де вони проводили літо. У травні 2005 року чоловік поміняв замки на дверях заміського будинку і заборонив дружині користуватися ним. Дружина подала позовну заяву про розподіл спільного майна, справедливо вважаючи, що заміський будинок є спільним майном, і її права порушені, оскільки вона не може користуватися ним. строк позовної давності в цьому випадку починає текти з травня року.

Громадянин повинен пред’явити позов за місцем проживання (реєстрації) відповідача. Якщо місце проживання (реєстрації) невідомо, позовні вимоги можуть бути пред’явлені за місцем знаходження спірного майна. Є винятки з цього правила. Наприклад, позовні вимоги про права на земельні ділянки, будівлі, споруди, будівлі, в тому числі житлові приміщення, позивач повинен пред’явити за місцем знаходження цих об’єктів.

Приклад

До роздільного майна належить земельна ділянка в Львівській області і будинок, що знаходиться у Львові. В даному випадку має бути пред’явлено дві позовні вимоги. Кожна за місцем знаходження нерухомості.

Якщо в процесі розділу буде визначено, що один з подружжя зробив відчуження (продав, подарував, обміняв) загального майна або витратив його на свій розсуд усупереч волі другого з подружжя і не на потреби сім’ї, то при розділі суд враховує це майно і його вартість.

Поділ спільних боргів подружжя при розлученні

Відповідно до Сімейного кодексу України, загальні борги подружжя при поділі майна розподіляються між ними пропорційно до їхніх часток. Один з подружжя несе відповідальність за борги іншого, оскільки обидва володіють спільним майном, яке включає також і їх загальні борги. Борг є загальним, якщо він виник з ініціативи подружжя і був направлений на задоволення потреб сім’ї.

Про виникнення боргу за ініціативою подружжя можна судити за наступними обставинами:

• подружжя є співборжниками відповідно до законодавства або за договором;
• обтяження загального майна;
• зобов’язання з відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітніми дітьми.

Якщо подружжя придбало майно на позикові (кредитні) кошти і це майно надійшло у спільну власність, то утворився борг можна вважати загальним. Чинним сімейним законодавством України передбачається витрачання отриманих коштів в інтересах сім’ї. В силу цього, стягнення грошових коштів, отриманих в порядку виконання кредитного договору, з подружжя не суперечить законодавству.

Загальні борги подружжя несуть відповідальність спільним майном. При його недостатності подружжя несуть солідарну (рівну) відповідальність своїм майном (Сімейний кодекс України). ЦПК України (Цивільний процесуальний кодекс України) регламентує список майна, на яке не може бути накладено стягнення. Наприклад, житлове приміщення, якщо воно є єдиним для проживання боржників (за винятком, іпотеки), предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, майно, необхідне для професійних занять тощо.

Відповіді адвоката про спільне майно подружжя

Ми з дружиною купили квартиру після весілля. Я оплатив її частково за рахунок особистих коштів, виручених від продажу іншої квартири, що належала мені до шлюбу. Після розлучення з метою поділу майна ми продали цю квартиру. Чи можу я в зв’язку з цим претендувати на збільшення частки в порівнянні з моєю дружиною під час розподілу грошей від покупки квартири після розлучення? Шлюбний договір ми не укладали.

Ні, на збільшення частки при розділі квартири ви претендувати не можете, оскільки грошові кошти, виручені від квартири, придбаної в період шлюбу, є Вашою спільної з дружиною власністю. Ви самостійно розпорядилися коштами, отриманими від продажу Вашої квартири. Оплата квартири цими грошима не є підставою для збільшення частки.

Я розлучаюся з чоловіком і ділю наше майно. Квартиру ми придбали по іпотеці і основним позичальником була я, оскільки у мене був стабільний заробіток. З цієї ж причини внески за квартиру віддавала теж я, чоловік майже не брав участі в гасінні іпотечного кредиту. Чи можу я претендувати на передачу мені у власність всієї квартири без виділу частки чоловіка?

Ні, ви не можете отримати квартиру у власність без виділення частки Вашого чоловіка. Квартира, придбана в період шлюбу, вважається вашою спільною власністю і частки в ній рівними. За обставин, що склалися, Ви можете зажадати виділу більшої частки в квартирі, особливо, якщо з Вами залишається неповнолітня дитина. Але в будь-якому випадку, чоловікові необхідно буде виплатити компенсацію в розмірі його частки квартири.

Майно подружжя, нажите в період шлюбу

Майно подружжя, нажите в період шлюбу, є їх спільною власністю. При цьому не має значення, чи працювали подружжя в період шлюбу або займалися веденням домашнього господарства. Розпорядження, користування і володіння майном подружжя здійснюють за взаємною згодою. Під час поділу майна передбачається рівність часток чоловіка і дружини. Загальні борги, які були придбані в період шлюбу за взаємною згодою і спрямовані на потреби сім’ї, також повинні бути розділені порівну.

Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua:

1. Подароване майно: поділ при розлученні
2. Поділ спадкового майна при розлученні
3. Майно, яке не підлягає поділу при розлученні
4. Особисте майно подружжя
5. Види майна подружжя
6. Договірний режим майна подружжя
7. Законний режим майна подружжя
8. Режим майна подружжя
9. Майно подружжя при розлученні