Спільна заява про розлучення

Розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей

Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про ро­зірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них бу­дуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умо­ви здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бу­ти нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нота­ріуса.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде вста­новлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружи­ни та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні осо­бисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Судове рішення  про розірвання шлюбу

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одно­го місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Шлюб може бути розірваний у судовому порядку, за загальним прави­лом, якщо у подружжя (усиновлювачів) є діти. Щодо судового порядку ро­зірвання шлюбу, то він може бути розірваний за спільною заявою подруж­жя, тобто якщо є взаємна згода подружжя на розірвання шлюбу.

Адвокат по сімейним справам

Скрябіна Дар'я Сергіївна

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто ставлять питання: Як скласти позовну заяву про розірвання шлюбу з неповнолітніми дітьми? В якому випадку спільна заява про розлучення може бути не прийнята? Що повинен мати представник подружжя, який подає заяву про розлучення від їхнього імені?

На нашому сайті advokat-family.com.ua Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Письмовий договір щодо дітей при спільній заяві на розлучення

Насамперед при поданні такої спільної заяви про розірвання шлюбу до суду подружжя повинно укласти письмовий договір між собою, в якому ви­значити: з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде окремо проживати, а та­кож умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Наявність такого договору обов’язкова та невід’ємна частина заяви, яка є її додатком.

Відсутність такого договору не має бути підставою для відмови у прийнятті заяви, а може розцінюватися як її недолік, тому суддя має надати строк для усунення такого недоліку, про що постановити відповідну ухвалу.

Як­що такий недолік не буде усунуто, заява за ухвалою суду має повертатися заявникам та вважатиметься неподаною.

Справа про розірвання шлюбу порушується по­зовною заявою, оскільки у цій нормі взагалі не йдеться про позов, а лише про спільну заяву подружжя.

Вважається, що така вимога розглядається у порядку окремого провадження шляхом пред’явлення заяви, де подружжя буде заявниками, як зацікавлена особа у справі мо­же брати участь дитина віком 14 років, органи опіки та піклування за міс­цем проживання дитини.

Але одночасно з розг­лядом питання про розірвання шлюбу у порядку ст. 109 СК можуть вирі­шуватися спори про визначення місця проживання дитини, стягнення алі­ментів, розділ спільно набутого майна, оскільки такі питання можуть вирішуватися судом тільки при розірванні шлюбу у позовному проваджен­ні.

Крім розірвання шлюбу в окремому провадженні, тобто за спільною за­явою подружжя, не можуть вирішуватися ніякі вимоги: ні про стягнення аліментів, ні про розділ спільно набутого майна.

У статті 109 СК йдеться тільки про розірвання шлюбу за згодою подружжя і тільки це питання ви­рішується судом.

В окремому провадженні не вирішується питання про ма­теріальне суб’єктивне право, а захищається охоронюваний законом інтерес шляхом встановлення певних обставин – юридичних фактів, від встанов­лення яких у особи в майбутньому виникне, зміниться або припиниться певне суб’єктивне право.

Тому при розірванні шлюбу за взаємною згодою подружжя питання про суб’єктивне право на аліменти, розділ майна не вирішується, але якщо така ситуація може виникнути при розгляді саме такої справи про розірвання шлюбу, тобто виникне спір про право суб’єктивне, суд повинен залишити заяву без розгляду та роз’яснити зацікавленим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Договір про розмір аліментів на дити­ну

На підтвердження цієї позиції можна навести поло­ження ч. 2 ст. 109 СК, де йдеться про те, що для розгляду такої справи по­дається також договір між подружжям про розмір аліментів на дитину, який повинен бути не просто укладений у письмовій формі, а обов’язково посвідчений у нотаріальному порядку.

Крім того, у проєкті постанови Пле­нуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами зако­нодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя» від 2005 р. щодо договору про розмір аліментів на дити­ну (дітей), то судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення договору, оскільки у ньому сторони передбачають способи виконання бать­ками обов’язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від ди­тини.

Сторони передбачають у договорі порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним із батьків.

Вини­кає запитання, чи входить до обов’язку суду при розгляді справи про розірвання шлюбу у порядку окремого провадження перевірка «дотриман­ня нотаріального посвідчення договору»?

Але слід говорити не про перевірку «дотримання нотаріального посвідчення до­говору», а про перевірку його умов та відповідність їх законодавству, оскільки бувають випадки, коли положення договору можуть не відповіда­ти вимогам закону.

Невиконання умов договору

У цьому контексті постає запитання, якими мають бу­ти дії судді, якщо він при розгляді справи про розірвання шлюбу у порядку окремого провадження встановить невідповідність умов договору про утри­мання та виховання дитини та визначення її місця проживання вимогам за­кону?

Тобто за таких умов він повинен відмовляти особам у розірванні шлюбу чи застосувати наслідки, щодо залишен­ня заяви без розгляду, оскільки при розгляді справи виник спір про право?

У разі невиконан­ня цього договору (це можуть бути окремі договори про визначення місця проживання та виховання дитини та аліментний договір або один зміша­ний договір, у якому вирішуватимуться питання щодо визначення місця проживання дитини, її виховання та утримання) законодавець пе­редбачив спрощені механізми стягнення аліментів за цим договором на під­ставі виконавчого напису нотаріуса державною виконавчою службою.

На нашу думку, це положення не повинно входити до ст. 109 СК, оскільки во­но безпосередньо не стосується розірвання шлюбу.

Заява про розірвання шлюбу

При розгляді цієї категорії справ суд повинен перевірити дійсне воле­виявлення подружжя щодо розірвання шлюбу – чи здійснюється таке розірвання з метою припинення шлюбних та сімейних відносин, чи для якоїсь іншої корисливої мети, наприклад, отримання житлової площі від держави тощо, чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

У Постанові зазна­чається, що при розгляді справи суд не вирішує питання щодо доцільності або недоцільності подальшого збереження сім’ї.

Суд лише встановлює, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Отже, суд повинен провести розгляд справи по суті, а заявники – підтвер­дити свої вимоги доказами, оскільки принцип змагальності поширюється також на справи окремого провадження, крім певних винятків.

Але таке звернення до суду не означає, що суд у будь-якому разі розірве шлюб, він може і відмовити у цьому, якщо буде встановлено фіктивність такого розір­вання або договір про встановлення аліментів чи проживання та утримання дитини не відповідатиме її інтересам.

Заява про розірвання шлюбу подається спільно подружжям з дотриман­ням вимог, а також має враховувати специфіку цієї категорії справ.

Крім основних елементів заяви, у цій справі слід зазначати: відомості про кожного із подружжя, наявність дітей, їх прізвище, ім’я та по батькові, також мають вказуватися підстави розірван­ня шлюбу.

Щодо інформації, при кому із батьків знаходитимуться та з ким проживатимуть після розірвання шлюбу діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей, то її слід зазначати у договорі, який має бути додатком до заяви.

У самій заяві про розірвання шлюбу повинне міститися лише посилання на такий договір та, крім того, – у додатках до неї.

До заяви додаються:

• копія свідоцтва про шлюб;
• копії свідоцтв про народження дітей;
• докази на підтвердження ви­мог;
• письмовий договір про виховання дітей та визначення їх місця прожи­вання (ч. 1 ст. 109 СК);
• нотаріально посвідчений договір про сплату алімен­тів на дитину (ч. 2 ст. 109 СК);
• копія заяви для зацікавленої особи;
• кви­танція про сплату судового збору.

Якщо заява від імені обох із подружжя подається представником, він повинен мати на здійснення цієї процесуальної дії повноваження – довіре­ність, договір доручення.

Така заява обов’язково реєструєть­ся у канцелярії суду та передається судді у порядку черговості.

Строк розгляду заяви про розірвання шлюбу

Але щодо строку розгляду такої справи, то слід зазначити, що у ЦПК передбачено загальне положення про те, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня від­криття провадження у справі.

Щодо цієї категорії справ, то у ч. 4 ст. 109 СК передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви (через канцелярію суду, тобто з моменту її офіційної реєстрації).

Але, на нашу думку, у СК не по­винні встановлюватися строки розгляду справ у суді.

Виходить за ст. 109 СК, що суд не розглядає справу, а лише ухвалює рішення, оскільки сучас­на судова практика свідчить про призначення справи до слухання протя­гом місяця з дня її подання.

Тому така необережна формула ст. 109 СК сти­мулюватиме до ухвалення рішення, а не до розгляду справи по суті.

Водно­час дитині, яка досягла 10 років, надано право на висловлювання своєї дум­ки щодо місця проживання (ч. 2 ст.160 СК), яка має бути заслухана судом.

Орган опіки та піклування, як зацікавлена особа також має право та зо­бов’язання представляти інтереси дитини до 14 років у та­ких справах.

Тому вважається, що для більш виваженого прийняття рішення доціль­но надавати суду строки для ухвалення рішення, які передбачені як для інших цивільних справ.

У частині 4 ст. 109 СК зазначається, що судове рішення про розірван­ня ухвалюється судом після спливу одного місяця від дня подання заяви, та як наголошується у проєкті постанови Пленуму Верховного Суду Ук­раїни, суд ухвалює рішення наступного дня після спливу одномісячного строку без виклику заявників.

Але ми не погоджуємося з таким положенням, оскільки у ЦПК для цієї категорії справ не передбачені винятки, що така справа розглядається за відсутності заявників, крім того, слід враховувати, що рішення має ухвалюватися негай­но після закінчення судового розгляду справи.

Тому не зрозумілою є думка щодо ухвалення рішення судом без виклику заявників, якщо для цього є поважні причини (хвороба одного із подружжя, відрядження) та заявники клопочуть про відкладення розгляду справи.

Крім того, на розірвання шлюбу може поширюватися положення про примирення подружжя, а на практиці такий строк може бути 6-місячним.

Щодо відкликання заяви, то це питання також регулюється ЦПК, тобто заявники до ухвалення судово­го рішення мають право відмовитися від поданої ними заяви.

У подружжя для обдумування рішення суду буде також строк в один місяць, в період якого рішення суду набирає за­конної сили.

Відкладення розгляду заяви на розлучення

Якщо подружжя без поважних причин не з’явиться до суду, а у справі будуть розписки, що вони належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, суд перший раз повинен відкласти розгляд справи та надіслати їм лист про те, що у разі їх повторної неявки у судове засідання, яке буде призначено на нову дату, їх заява буде залишена без розгляду, як­що від них або одного із них не надійде заява про слухання справи за їх відсутності.

При залишенні заяви без розгляду суд­дя виносить ухвалу, копію якої надсилає заявникам, при цьому суд має роз’яснити наслідки такої процесуальної дії, що залишення заяви без розг­ляду на цій підставі не позбавляє особу можливості повторно звернутися до суду про розгляд справи.

Якщо суддя ухвалить рішення про розірвання шлюбу, то у ньому він по­винен вирішити питання про розподіл судових витрат та після набрання ним законної сили особи повинні оформити таке розірвання шлюбу в орга­нах РАЦСу, що здійснюється шляхом реєстрації, а за заявою колишнього чоловіка або дружини видається Свідоцтво про розірвання шлюбу та ста­виться відмітка у паспорті.

Шлюб, розірваний судом, вважається припине­ним у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Справа про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, розглядається у порядку окремого провадження.

Сімейний адвокат при вирішенні справ про подання спільної заяви на розлучення

У вирішенні справи про подання спільної заяви на розлучення більш оптимальним є звернення до сімейного адвоката, який допоможе Вам швидко і якісно вирішити справу на Вашу користь.

Наші адвокати спеціалізуються на вирішенні справ у сфері сімейного права, тому знають тонкощі та нюанси, які допоможуть прискорити процес.

Перевагами звернення до юристів з сімейного права є:

• оперативність вирішення справи про подання спільної заяви на розлучення;
• швидка підготовка документів для їх подання в суд;
• економія матеріальних і часових ресурсів у вирішенні справи;
• можливість  розв’язувати питання онлайн.

Дар'я Сергіївна Скрябіна

Сімейний адвокат

Кращий спосіб заощадити час і гроші при поданні спільної заяви на розлучення - звернутись за консультацією до хорошого сімейного адвоката!

Звертайтеся до наших сімейних адвокатів, якщо для Вас важливий позитивний результат при поданні спільної заяви на розлучення.

Якщо Ви не знаєте, як краще діяти при поданні спільної заяви на розлучення – зателефонуйте нашим сімейним адвокатам і вони допоможуть розібратися в ситуації!

Найчастіші питання адвокату

Якщо стаття “Спільна заява про розлучення” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про актуальні зміни в законодавстві України.

Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua:

1. Підстави припинення шлюбу
2. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання
3. Розлучення через РАЦС
4. Розлучення через РАЦС за заявою одного з подружжя
5. Визнання розірвання шлюбу фіктивним
6. Позов про розірвання шлюбу
7. Примирення подружжя
8. Підстави для розірвання шлюбу через суд
9. Вибір прізвища після розірвання шлюбу