Позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав

Підстави для позбавлення батьківських прав

Підстави для позбавлення батьківських прав

Подружжя, мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охо­рони здоров’я без поважної причини та протягом шести місяців не вияв­ляли щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Мати, батько, які перебувають у шлюбі чи які вже розлучилися, можуть бути позбавлені батьківських прав з вищезгаданих підстав, лише у разі досягнення ними повноліття.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них, у тому числі усиновлених.

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Існують підстави, за яких батьки позбавля­ються батьківських прав, серед яких слід виділити такі:

  • якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого зак­ладу охорони здоров’я без поважної причини та протягом 6 місяців не вия­вили щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав слід розцінювати, як захід відповідаль­ності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов’язків, який застосовується за наявності вищезазначе­них підстав та здійснюється як і розлучення з дітьми тільки у судовому порядку.

Позбавлення бать­ківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та не­повнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного ви­конання своїх обов’язків.

Позбавлення батьківських прав має тимчасовий характер, оскільки ст. 169 СК передбачено, що батьки можуть бути понов­лені у батьківських правах, якщо їх поведінка зміниться.

Якщо батьки неповнолітні, то позбавлення їх батьківських прав на підставі того, що вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихо­ванню дитини, є хронічними алкоголіками та наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, є утрудненим або неможливим.

Це пояснюється тим, що їх батьки (дід і баба) виконують обов’язки щодо допомоги їм у вихованні ди­тини, а тому діти (онуки) не залишаються без виховання та утримання.

Повнолітні батько та мати можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Це положення також стане зрозумі­лим, коли постане питання про те, що деяких дітей батьки люблять більше ніж інших, наприклад, іноді рідні діти скаржаться, що усиновленим дітям приділяється більша увага, ніж їм, що можна пояснити бажанням батьків-усиновителів ліквідувати відсутність батьківської турботи саме щодо уси­новлених дітей.

Проте у таких випадках рідні діти отримують менше уваги тощо. На практиці іноді виникають також випадки, коли остання дитина є більш бажаною, а тому старші діти відчувають брак уваги та залишаються на самоті, що призводить до конфліктів, неналежного виховання та утри­мання та негативних наслідків щодо батьків.

Якщо під час розгляду позову про позбавлення батьків або одного із них батьківських прав судом буде встановлено у діях останніх ознаки зло­чину, він порушує кримінальну справу.

Але закон нічого не говорить про те, якого саме злочину – будь-якого чи тільки такого, який пов’язаний зі злочинними діями щодо їх малолітніх чи неповнолітніх дітей. Вважається, що під такими злочинами маються на увазі дії або бездіяльність батьків, які спрямовані проти прав та інтересів дитини.

При позбавленні судом батьків батьківських прав, повинно бути викона­но ряд умов, які можуть вирішуватися одночасно з розглядом справи про позбавлення батьківських прав.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільно­го стану за місцем реєстрації народження дитини для внесення цих відо­мостей до Книги реєстрації актів про народження.

Адвокат по сімейним справам

Адвокат по сімейним справам

photo_2021-03-22_17-16-36.jpg
Сімейний адвокат
Нашим адвокатам часто ставлять питання: Як позбавити батьківських прав? Які наслідки позбавлення батьківських прав? У яких випадках поновити батьківські права неможливе?

На нашому сайті advokat-family.com.ua Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Правові наслідки позбавлення батьківських прав

Правові наслідки позбавлення батьківських прав

Особа, позбавлена батьківських прав:

  • втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
  • перестає бути законним представником дитини;
  • втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
  • не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
  • не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
  • втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу по­зивача або за власною ініціативою розв’язати питання про стягнення аліментів на дитину.

Після розгляду справи про позбавлення батьківських прав по суті та набрання рішенням законної сили, для особи, яка позбавлена таких прав, настають такі правові наслідки:

  • вона втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо виховання;
  • перестає бути законним представником дитини;
  • втрачає пільги на державну допомогу, що надається сім’ям з дітьми;
  • не може бути усиновлювачем, опікуном, піклувальником;
  • не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних з батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
  • втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Але особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’яз­ку щодо надання утримання дитини.

У СК йдеться про те, що при розгляді такої справи суд може одночасно на вимогу позивача вирішувати питання про стягнення аліментів або за влас­ною ініціативою зробити це в інтересах дитини.

Щодо останнього положен­ня, яке виявляється в ініціативі суду при постановленні судового рішення про позбавлення батьківських прав, то вважається, що вирішувати питання про стягнення аліментів за ініціативою суду неможливо, оскільки це поло­ження суперечить як принципу диспозитивності цивільного процесу, так і процесуальному становищу суду, правам та обов’язкам судді.

Так, за нормами ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, суддя сам з власної ініціативи не може вирішувати питання про стягнення аліментів, він ухвалює рішення тільки на підставі заявлених ви­мог іншими особами, які звертаються з такими вимогами до суду.

Якщо йдеться про захист державою інтересів дитини, то суд як правозахисний орган держави може повідомити певних суб’єктів, які можуть звернутися до суду з метою захисту інтересів інших суб’єктів про знаход­ження такої справи у його провадженні, може залучити їх до участі у спра­ві.

Заяву про стягнення аліментів в інтересах дитини можуть пред’явити до суду орган опіки та піклування чи прокурор, а також заінтересовані особи.

Раніше, тобто до 1996 р., у ЦПК 1963 р. існувало положення про те, що залежно від з’ясованих обставин справи суд може вийти за межі за­явлених позивачем вимог, коли це необхідно було для захисту прав та охоронюваних законом інтересів державних підприємств, установ, організа­цій, колгоспів, інших кооперативних організацій та їх об’єднань, інших громадських організацій або громадян.

Але у 1996 р. до ЦПК 1963 р. було внесено зміни та доповнення, які змінили характер слідчого процесу на змагальний.

Згідно з аналізом положень останніх норм кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх ви­мог та заперечень.

Суд не повинен виявляти ініціативи у збиранні доказів, а може тільки сприяти сторонам у їх витребуванні.

Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, сприяє сторонам у здійсненні їхніх прав у випадках, передбачених законом. При цьому суд має бути об’єктивним і неупередженим.

Отже, положення, яке міститься у ч. 2 ст. 166 СК, є неадекватним ст. 129 Конституції України, де встановлено загальні засади судочинства, та нор­мам ЦПК.

Поновлення батьківських прав

Поновлення батьківських прав

  1. Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
  2. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була уси­новлена та усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
  3. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
  4. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів ди­тини.
  5. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким про­живає дитина.
  6. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
  7. У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повтор­не звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе ли­ше після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Поновлення у батьківських правах як і розлучення без згоди можливе тільки у судовому поряд­ку, шляхом пред’явлення позову.

Підставами такого поновлення є те, що батьки змінили свою поведінку, почали працювати, позитивно характеризу­ються, мають самостійний заробіток, вилікувались від алкоголізму, нарко­манії.

Для розгляду такої справи у суді повинен мати місце висновок органу опіки та піклування про можливість поновлення у батьківських правах.

Як бачимо, такий висновок попередньо готується органом опіки та піклування після перевірки усіх обставин справи. Але це не означає, що батьки чи один із них, звертаючись до суду, не повинні доводити свої вимоги.

Вони обов’яз­ково мають подати суду докази, що їх поведінка змінилась та вони можуть виховувати та забезпечувати дітей.

Поновлення буде неможливим, якщо ди­тина була усиновлена та усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом чи якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Частиною 1 ст. 169 СК передбачено, що «мати, батько, позбавлені бать­ківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

Однак виходячи із сутності позовного провадження відповідачем у справі є особа, яка за заявою позивача притягується до відпо­відальності за порушення чи оспорення його права і охоронюваного зако­ном інтересу.

Існує й інша точка зору вчених-процесуалістів щодо сутно­сті відповідача. Вони зазначають, що відповідач – це особа, яка за заявою позивача або іншого ініціатора процесу залучається судом до участі у справі для визначення підстав покладення на неї обов’язку щодо поновлен­ня суб’єктивного права позивача, яке зазнало посягання.

Згідно з аналізом різних вчень процесуалістів щодо сутності відповідача як однієї зі сторін позовного провадження можна у них виділити спільне те, що відповідачем є особа, яка порушила суб’єктивне право позивача, та­ке право зазнало посягань, тому на відповідача покладається обов’язок йо­го поновити.

У ЦПК мають місце терміни «оспорюва­не, невизнане право», яке є об’єктом судового захисту у позовному провад­женні.

Але виходячи з ч. 1 ст. 169 СК слід звернути увагу, що у ній міститься положення про те, що у разі поновлення батьківських прав батьки або один із них звертаються до суду із позовом.

Виникає запитання, чи у будь-якому разі при поновленні батьківських прав батьки чи один із них звертаються до суду з позовом.

То­му слід розглянути можливі варіанти таких звернень.

Якщо батько був позбавлений батьківських прав, дитину передано на виховання матері. Після виправлення своєї поведінки батько, який був по­збавлений батьківських прав, хоче їх поновити, мати (опікун, дід, баба, ор­ган опіки та піклування) не заперечує проти цього. Виникає запитання, до якого провадження цивільного судочинства цій особі потрібно звертатися?

На нашу думку, не з позовом та не до позовного провадження (оскільки ма­ти та інші особи первісно при позбавленні батька батьківських прав не по­рушували його права на виховання дитини, не заперечують вони і проти поновлення його у батьківських правах). Вважаємо, така справа має розг­лядатися у порядку окремого провадження, де батько, який хоче, щоб йо­го поновили у батьківських правах, буде заявником, а мати (опікун, дід, ба­ба, орган опіки та піклування) – заінтересованою особою. Оскільки спочат­ку потрібно поновити (встановити) факт батьківства, від поновлення якого у особи знову виникнуть суб’єктивні як майнові, так і немайнові права та обов’язки між батьком та дитиною.

Якщо обидва з батьків були позбавлені батьківських прав, дитина могла бути передана на виховання діду, бабі, органам опіки та піклування. Батьки виправили свою поведінку, хочуть поновитися у батьківських пра­вах, ніхто не заперечує проти такого поновлення. Є позитивний висновок органу опіки та піклування.

На нашу думку, батьки є заявниками, а заінте­ресованими особами можуть бути, дід, баба, орган опіки та піклування. Та­ка справа має також розглядатися у порядку окремого провадження. Тому що батьківські права (суб’єктивні) настануть лише після набрання рішен­ням про поновлення у батьківських правах законної сили та внесення орга­ном РАЦСу певних змін до актового запису про народження дитини.

Якщо один із батьків чи обоє, які були позбавлені батьківських прав, хочуть поновитися у них, а особи, на вихованні яких знаходяться діти, за­перечують проти цього.

Така процесуальна конструкція може мати місце в окремому провадженні.

Так, мати звернулася до суду із заявою про поновлення батьківських прав у порядку окремого провадження. Вона є позивачем у справі, батько, на вихованні якого зна­ходиться дитина, буде заінтересованою особою. Орган опіки та піклування братиме участь у справі з метою давання висновку у справі на виконання своїх повноважень.

Якщо під час розгляду справи про поновлення у батьківських правах виникне спір, тобто батько запере­чуватиме проти такого поновлення та подасть цьому докази, суд може відмовити у задоволенні заяви про поновлення у батьківських правах.

Як­що ж під час розгляду справи у окремому провадженні виникне спір про право суб’єктивне, суддя має залишити таку заяву без розгляду та роз’яс­нити заінтересованим особам, що вони мають право на загальних підставах подати позов до суду.

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільно­го стану за місцем реєстрації народження дитини.

Воно є підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини, і саме із ць­ого моменту у батьків поновляться права та обов’язки щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав

Сімейний адвокат при позбавленні батьківських прав

У вирішенні справи про позбавлення батьківських прав більш оптимальним є звернення до сімейного адвоката, який допоможе Вам швидко і якісно вирішити справу на Вашу користь.

Наші адвокати спеціалізуються на вирішенні справ у сфері сімейного права, тому знають тонкощі та нюанси, які допоможуть прискорити процес.

Перевагами звернення до юристів з сімейного права є:

  • оперативність вирішення справи про позбавлення батьківських прав;
  • швидка підготовка документів для їх подачі в суд;
  • економія матеріальних і часових ресурсів у вирішенні справи;
  • можливість вирішувати питання онлайн.
Дар'я Сергіївна Скрябіна
Сімейний адвокат
Кращий спосіб заощадити час і гроші при позбавленні батьківських прав - звернутись за консультацією до хорошого сімейного адвоката!

Звертайтеся до наших сімейних адвокатів, якщо для Вас важливий позитивний результат при позбавленні батьківських прав.

Для вирішення справи потрібно зателефонувати або написати нашим сімейним адвокатам і вони нададуть Вам всю необхідну інформацію найближчим часом!

Найчастіші питання адвокату

Найчастіші питання адвокату

Чи повинні батько, матір, утримувати дитину після позбавлення їх батьківських прав?
Чи може відбутися поновлення батьківських прав?
У яких випадках поновити батьківські права неможливе?
Чи потрібна особиста присутність Клієнта в суді?
Який у Вас досвід роботи у сімейних справах?
Яка вартість юридичних послуг у Вашій компанії?

Якщо стаття “Позбавлення батьківських прав” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про актуальні зміни в законодавстві України.

Позбавлення батьківських прав

Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua:

  1. Визнання батьківства
  2. Спір про батьківство
  3. Встановлення батьківства
  4. Оспорювання батьківства
  5. Визначення місця проживання дитини
  6. Відібрання малолітньої дитини
  7. Усиновлення
  8. Порядок спілкування, зустрічей з дитиною
  9. Виїзд дитини за кордон
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Сімейний адвокат
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: