Відібрання малолітньої дитини

Право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб

Незалежно від того, чи перебувають батьки дитини у зареєстрованному шлюбі, чи вони розлучилися через суд чи РАЦС, вони мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішен­ня суду та визначення місця проживання дитини з ними.

Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини та переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

У СК закріплено одне з особистих немайнових прав батьків щодо малолітньої дитини (до 14 років), яке обумовлене загальним правилом, що малолітня дитина має проживати із батьками.

Адвокат по сімейним справам

Скрябіна Дар'я Сергіївна

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто ставлять питання: Як відібрати малолітню дитину? Як скласти позов про відібрання дитини? У кого батьки мають право вимагати відібрати свою малолітню дитину?

На нашому сайті advokat-family.com.ua Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Переважне право батьків на проживання з ними дитини

Крім того, це право батьків є переважним перед іншими особами, до яких можна віднести діда, бабу, інших родичів:

• сестру;
• брата;
• тітку;
• дядька;
• а також опікуна, яким може бути стороння особа, призначена ди­тині у передбаченому законом порядку за її згодою.

Якщо дитина утримується будь-якою особою (крім вищезазначених) не на підставі закону або рішення суду, то батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи.

Відібрання дитини в особи, яка її утримує

Законодавець не конкретизує способи чи порядок, у якому батьки можуть вимагати відібрання дитини у будь-якої особи, якщо та неза­конно утримує їх малолітню дитину.

На нашу думку, дитина може відбира­тися як у позасудовому, так і судовому порядках.

Щодо позасудового, то тут не може мати місце примусове відібрання батьками дитини в інших осіб з позиції сили, оскільки це може потягнути для батьків негативні наслідки, зокрема, у тому разі, коли дитина знаходиться у баби, діда, інших родичів, які також мають право на виховання дитини.

Особи, які утримують дитину, мають її добровільно віддати батькам. А у разі відсутності добровільного волевиявлення на передавання дитини бать­кам, питання про її відібрання має вирішуватися судом.

Підстави для відібрання дитини в особи, яка її утримує

Тобто батьки мо­жуть звернутися до суду з позовом до осіб, у яких знаходиться малолітня ди­тина про її відібрання, якщо:

• дитина законно (на підставі закону або рішен­ня суду) утримується в інших осіб, які, крім того, заперечуватимуть проти передання дитини батькам, оскільки це суперечитиме її інтересам, суд, вра­ховуючи усі обставини справи, докази, подані цими особами, може відмови­ти у відібранні малолітньої особи;
• дитина незаконно утримується іншими особами, а також під час розгляду справи буде встановлено, що вона не може бути передана й батькам, оскільки це суперечитиме її інтересам (зокрема, батьки зловжива­ють спиртними напоями, наркотичними засобами), то орган опіки та піклу­вання, який бере участь у справі, має висловити свою думку (дати висновок) про відібрання дитини від особи, яка незаконно її утримує, та передання її для опікування органу опіки та піклування.

Але при цьому орган опіки та піклування має заявити самостійну вимогу про передання дитини для опікування цьому органу. Рішення суду про відібрання дитини після набрання ним законної сили виконується у порядку ст. 78 За­кону України «Про виконавче провадження».

Під час виконання рішення про відібрання дитини державний викона­вець провадить виконавчі дії з обов’язковою участю особи, якій дитина пе­редається на виховання, та із залученням представників органів опіки та піклування.

1. У разі потреби державний виконавець може звернутися до суду з подан­ням щодо розв’язання питання про тимчасове влаштування дитини до дитя­чого чи лікувального закладу.
2. У разі, коли боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені законом.
3. У разі постановлення рішення про відібрання дитини судом має чітко встановлюватися боржник, а тому всі виконавчі дії мають здійснюватися саме щодо цього суб’єкта.

Виконання рішення про відібрання дитини

Специфіка діяльності державного виконавця при виконанні рішень цієї категорії полягає в тому, що слід враховувати психічний стан дитини, а тому засоби мають обиратися і застосовуватися з певною обережністю.

Саме тому у ст. 78 Закону йдеться про те, що держав­ний виконавець провадить виконавчі дії з обов’язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, та із залученням представників органів опіки і піклування.

Слід було в даній нормі встановити обов’язкове медич­не обстеження дитини для того, щоб встановити необхідність вжиття термінових заходів для її лікування.

Зокрема, у ч. 2 ст. 78 передбачено положення про тимчасове влаштування дитини до дитячого чи лікувального закладу, а це зумовлено необхідністю адаптації дитини перед її переданням стягувачу.

Зрозуміло, що звернення до суду державного виконавця спричинюється станом здо­ров’я дитини, але більш доцільним було б у цій нормі передбачити звернен­ня до суду представників органів опіки та піклування, які мають дбати про стан дитини та забезпечувати її права та інтереси.

Також слід звернути увагу, що до цього виду виконання рішень застосо­вуються положення ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», а тому невиконання рішення в добровільному порядку, навіть спричинене перебуванням дитини не у боржника, а у дідуся з бабусею або в інших ро­дичів, не може вважатися підставою для невиконання рішення.

Тому при невиконанні рішення в добровільному порядку до боржника мають засто­совуватися наслідки, встановлені у ст. 87 Закону.

Вважається, що розшук дитини може ініціюватись державним виконав­цем, коли вжиті до боржника заходи не дали результатів або коли є підстави вважати, що дитині загрожує небезпека.

У разі оголошення розшуку дитини за ст. 35 Закону вчинення виконавчих дій зупиняється, а сам розшук здійсню­ється відповідно до ст. 42 Закону, з урахуванням положень ст. 45 Закону.

Сімейний адвокат при відібранні малолітньої дитини

У вирішенні справи про відібрання малолітньої дитини більш оптимальним є звернення до сімейного адвоката, який допоможе Вам швидко і якісно вирішити справу на Вашу користь.

Наші адвокати спеціалізуються на вирішенні справ у сфері сімейного права, тому знають тонкощі та нюанси, які допоможуть прискорити процес.

Перевагами звернення до юристів з сімейного права є:

• оперативність вирішення справи про відібрання малолітньої дитини;
• швидка підготовка документів для їх подачі в суд;
• економія матеріальних і часових ресурсів у вирішенні справи;
• можливість розв’язувати питання онлайн.

Дар'я Сергіївна Скрябіна

Сімейний адвокат

Кращий спосіб заощадити час і гроші при відібранні малолітньої дитини - звернутись за консультацією до хорошого сімейного адвоката!

Звертайтеся до наших сімейних адвокатів, якщо для Вас важливий позитивний результат при відібранні малолітньої дитини.

Для вирішення справи потрібно зателефонувати або написати нашим сімейним адвокатам і вони нададуть Вам всю необхідну інформацію найближчим часом!

Найчастіші питання адвокату

Якщо стаття “Відібрання малолітньої дитини” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про актуальні зміни в законодавстві України.

Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua:

1. Визнання батьківства
2. Спір про батьківство
3. Встановлення батьківства
4. Оспорювання батьківства
5. Визначення місця проживання дитини
6. Позбавлення батьківських прав
7. Усиновлення
8. Порядок спілкування, зустрічей з дитиною
9. Виїзд дитини за кордон