Поділ майна при розлученні
У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.
Адвокат по сімейним справам
На нашому сайті advokat-family.com.ua Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.
Підстави для збільшення, або зменшення частки майна
За рішенням суду розмір часток майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
У Сімейному кодексі закріплене загальне положення щодо поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно з таким поділом частки майна дружини та чоловіка мають бути рівними.
Але у цій нормі міститься застереження про те, що ці частки можуть бути не рівними, якщо інше не визначено домовленістю між подружжям або шлюбним договором.
Характерною ознакою справ (спорів) щодо поділу спільного сумісного майна подружжя при розлученні через суд за чинним законодавством є відхід від рівності часток, що регламентується СК.
Зменшення частки безробітного подружжя при поділі майна
Так, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.
Ця широка гамма підстав для зменшення частки одного зі співвласників не обмежується в часі, а тому може виникати питання про безробіття одного із подружжя, пошкоджений автомобіль, подряпини на цінних речах, витрати на хобі або задоволення інтересів одного із подружжя.
Вважається, що дане положення Сімейного кодексу потребує додаткового тлумачення, оскільки неможливо «приховати» майно від другого із подружжя.
Тобто коли складається опис всього майна, до числа спільного майна може бути зарахована будь-яка річ, включаючи спільні кошти, які зникли зі спільного бюджету тощо.
Тому у разі, коли співвласник не включить до переліку об’єктів спільної сумісної власності окремі речі, то відповідач не зобов’язаний йому нагадувати про це.
Безробіття одного із подружжя можна кваліфікувати як недбалість про матеріальне забезпечення сім’ї у разі, якщо ним не було вчинено будь-яких дій для реального отримання роботи:
- звернення до служби з працевлаштування, зайнятості;
- оголошення в пресі про пошуки роботи тощо.
Водночас якщо такі кроки були зроблені, відсутність роботи можна кваліфікувати як об’єктивну причину відсутності заробітку, а тому звинувачувати у цьому особу не можна і її частка зменшуватися не може.
У будь-якому випадку невелика заробітна плата одного із подружжя не може ставати підставою для зменшення його частки або переходу на пропорційний спосіб поділу спільної власності залежно від зробленого внеску, оскільки такий спосіб є неприйнятним для розділу спільної власності подружжя.
Вважається також, що взаємні претензії мають бути обмежені загальним строком позовної давності у три роки.
Тобто кожен з подружжя може пробачити завдану другому з подружжя шкоду, наприклад, відшкодування вартості пошкодженого третім особам майна, а може кваліфікувати такі дії як витрачання таких коштів на шкоду інтересам сім’ї.
Відповідна обставина може бути прийнята судом для зменшення частки одного зі співвласників лише у тому разі, коли така подія мала місце не більше ніж три роки тому.
Вважається, що різні підстави повинні мати й відповідні наслідки. Зокрема, представляється, що пошкодження речі та інші конкретні обставини мають зумовлювати й відповідати розміру зменшення частки одного зі співвласників.
При цьому сторона, яка просить суд про зменшення розміру частки другого з подружжя, має доказати не тільки існування обставини, на підставі якої обґрунтовується така вимога, а й довести, що частка другого з подружжя має бути дещо зменшена.
Підстави для збільшення частки майна одного з подружжя
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Залежно від інтересів сторони спору до застосування цієї норми можна підходити з декількох позицій.
Так, у цій нормі фактично йдеться про випадки, коли одержувачі аліменти мають недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дітей розмір.
Це положення зрозуміле та адаптоване до сучасних заробітних плат. Тому у разі поділу спільної сумісної власності держава сприятиме тим особам, які виховують дітей і дбають про них.
Тому суд і наділений повноваженнями відходити від рівності часток, коли йдеться про поділ спільного (сумісного) майна.
Однак у ст. 70 СК не зазначено, до якого максимального розміру може бути збільшена частка, тобто не йдеться про розмір «відходу» від рівності часток.
Зрозуміло, що суд не може позбавити співвласника спільної сумісної власності його права власності, тобто позбавити власності взагалі. Реальний «відхід» від рівності часток залежить також від розміру спільної сумісної власності.
Так, можна запропонувати такий логічний спосіб підрахунку, коли розмір спільної власності значний: від прожиткового мінімуму дитини, який встановлюється законодавством, вирахувати розмір аліментів, які сплачує зобов’язана особа, та результат помножити на кількість місяців, які залишилися до досягнення дитиною повноліття.
Пояснити такий спосіб підрахунку не складно, оскільки при виплаті аліментів відповідно до ухваленого судом рішення, до особи не можуть застосовуватися додаткові стягнення, але у момент «перегляду її майнового стану» можна визначати її реальні матеріальні можливості.
В інших випадках підрахунок залежить від аргументів, які можуть бути наведені як позивачем, так і відповідачем.
Наприклад, коли один з батьків відмовляється від отримання аліментів на дитину, попри їх невеликий розмір, це положення можна трансформувати в те, що дитина забезпечена та не потребує допомоги, а тому для «відходу» від рівності часток подружжя немає підстав.
Якщо питання стосується квартири, то така власність використовується для проживання, а тому зменшувати право власності на такі об’єкти важко, оскільки таким чином один з подружжя може бути позбавлений житла, а не, формально, власності.
Наведені та інші способи застосування ч. 3 ст. 70 СК свідчать про те, що кожна конкретна справа відрізнятиметься аргументацією та на практиці викликатиме певні труднощі як для суддів, так і для адвокатів.
Наведені положення слід розуміти разом з тим, що розмір аліментів на дитину чітко не регламентовано законом, а тому не можна й чітко встановити, які реально кошти мають стягуватися на утримання дитини з урахуванням її фізичного, духовного розвитку та лікування.
Досить часто в юридичній практиці виникають питання про те, кому із подружжя окрема річ буде передана у натурі.
Наприклад, така перспективна річ, як автомобіль, при розірванні шлюбу та розділі майна досить часто дістається тому, хто має права на керування, гараж для її збереження тощо. Дуже рідко адвокати використовують спосіб доведення перспективності такої речі як попит на окремі марки автомобілів, що дає підстави відчужити таку річ без зайвих труднощів. Водночас меблі, що були у користуванні, продаються за незначною ціною і з певними труднощами.
Тут слід брати до уваги, що окремі речі є складовими частинами неподільного об’єкта, яким є, наприклад, однокімнатна квартира.
Так, у нашій практиці зустрічався випадок, коли пропонувалось ділити: унітаз, вхідні двері, рукомийник тощо окремо від квартири.
Але ці речі є невід’ємними частинами квартири, а тому можуть належати лише тій особі, до якої переходить квартира.
Інакше на другого з подружжя має лягати обов’язок забезпечити установку аналогічних речей, але меншої вартості.
Сімейний адвокат про розмір часток майна подружжя
У вирішенні справи про розмір часток майна подружжя більш оптимальним є звернення до сімейного адвоката по розділу майна подружжя, який допоможе Вам швидко і якісно вирішити справу на Вашу користь.
Наші адвокати спеціалізуються на вирішенні справ у сфері сімейного права, тому знають тонкощі та нюанси, які допоможуть прискорити процес.
Перевагами звернення до юристів з сімейного права є:
- оперативність вирішення справи про розмір часток майна подружжя;
- швидка підготовка документів для їх подачі в суд;
- економія матеріальних і часових ресурсів у вирішенні справи;
- можливість вирішувати питання онлайн.
Якщо Ви не знаєте, як краще вчинити при розмірі часток майна подружжя – зателефонуйте нашим сімейним юристам і вони допоможуть розібратися в ситуації!
Сьогодні можна розв’язувати будь-яке питання дистанційно – онлайн, просто напишіть в месенджер (Viber, Telegram, Whatsapp) нашим сімейним юристам.
Найчастіші питання адвокату
Якщо стаття “Розмір часток майна подружжя” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про актуальні зміни в законодавстві України.
Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua:
- Поділ майна подружжя
- Накладення стягнення на майно подружжя
- Поділ майна в цивільному шлюбі
- Особиста приватна власність подружжя
- Спільна сумісна власність подружжя
- Об’єкти права спільної сумісної власності
- Право на майно яке істотно збільшилось за час шлюбу
- Здійснення подружжям права спільної сумісної власності
- Розпорядження майном подружжя
- Порядок користування майном подружжя