Несплата аліментів
Незважаючи на те, що обов’язки щодо утримання неповнолітніх дітей та повнолітніх членів сім’ї не тільки маються на увазі моральними нормами в суспільстві, а й встановлені Сімейним кодексом України, широко поширені випадки ухилення від аліментних зобов’язань.
Найкраще одержувачу і платнику досягти взаєморозуміння й укласти нотаріально завірену угоду про сплату аліментів. Але якщо мирно вирішити питання не вдається, аліментні платежі можна стягнути примусово, звернувшись до суду в порядку наказного або позовного провадження. Зрозуміло, за невиконання рішення суду передбачені різні заходи відповідальності за несплату аліментів.
Змусити платити ухильника можна самостійно, але краще і надійніше – за допомогою органів Державної виконавчої служби України. Причому, аліментні виплати не просто повинні поновитися, заборгованість по раніше несплачених аліментів також підлягає погашенню. Однак спочатку варто з’ясувати причини, за якими виплата коштів на утримання припинилася: можливо, справа не в злісному ухиленні, а важкій життєвій ситуації платника (в такому випадку його провини може і не бути).
Розрахунок заборгованості
При систематичній несплаті аліментів цілком логічно, що по ній утворюється і накопичується заборгованість. При цьому, згідно з Сімейним кодексом України, розраховуватися вона може по-різному і залежить від способу призначення аліментних платежів:
- Для аліментів, що стягуються у твердій грошовій сумі, розрахунок заборгованості гранично простий: встановлений розмір щомісячної твердої грошової суми необхідно помножити на кількість місяців, протягом яких сплата аліментів не здійснювалася.
- Для аліментних виплат, призначених у частках (відсотках) від зарплати:
- якщо платник офіційно працює або має інший стабільний дохід, то розрахунок проводиться від суми його доходів за період, в який платежі по аліментах не відбувались;
- якщо платник звільнився і (або) непрацевлаштовані, і при цьому у нього немає інших доходів, то для розрахунку заборгованості ігноруються колишні доходи платника і використовується розмір офіційного середньомісячного заробітку по відповідному регіону України на той момент, коли провадиться стягнення аліментного боргу.
Крім безпосередньої заборгованості, що утворилася з вини платника, відповідно до Сімейного кодексу України одержувач через суд може стягнути неустойку.
Заборгованість по аліментах не з вини боржника
Не завжди заборгованість по аліментах утворюється внаслідок злого наміру платника. Нерідко виною тому виявляються різні важкі життєві обставини, опинившись в яких платником аліментів (навіть при бажанні) не має ніякої можливості виконати свої зобов’язання по сплаті аліментів.
До таких обставин, в силу яких кошти на утримання не сплачувались в строк і (або) в повному розмірі, можна віднести:
- людський фактор і технічні помилки співробітників, бухгалтерії підприємства платника, банків, що здійснюються переклад та нарахування коштів;
- важка хвороба платника або його близьких родичів, особливо пов’язана з придбанням інвалідності, але в будь-якому випадку вимагає серйозних матеріальних витрат;
- потрапляння в зону бойових дій, техногенної катастрофи, стихійного лиха, або знаходження в будь-якої з перерахованих зон;
- будь-які інші обставини непереборної сили, які є поважними для суду.
Важливо відзначити, що відбування покарання в місцях позбавлення волі, наявність інших боргів (в тому числі по іпотеці і іншим кредитам), втрата робочого місця – самі по собі поважними причинами для несплати аліментів не є.
Злісне ухилення від сплати аліментів
Однак найчастіше заборгованість по аліментах утворюється через навмисну систематичну їх несплату. Таку поведінку платника заведено називати «злісним ухиленням». Для того, щоб говорити саме про злісне ухилення, має бути очевидно небажання утримувати дитину або іншого потребує непрацездатного члена сім’ї, а також свідоме невиконання даних обов’язків протягом тривалого часу.
Намір в поведінці неплатника може проявлятися у вигляді таких ознак:
- ухилення від працевлаштування (самостійно або через центр зайнятості) при відсутності роботи;
- приховування доходів або їх частини;
- несплата аліментів більше ніж 3 місяці та, як наслідок, утворення заборгованості значних розмірів;
- непогашення боргу навіть після попереджень судових приставів;
- зміна місця проживання і приховування інформації про це;
- знаходження в розшуку, ініційованому державними виконавцями.
Саме злісний характер несплати аліментів згодом може привести до максимальних заходів відповідальності і покарань, передбачених для подібних ситуацій.
Як змусити платити аліменти?
Примусовий вплив на боржника можливий, тільки якщо попередньо було порушено виконавче провадження. Саме тому набагато більш завбачливим варіантом буде спочатку звернутися з виконавчим документом в органів державної виконавчої служби, а не відносити його самостійно за місцем роботи платника.
При неотриманні аліментних виплат в строк має сенс почекати деякий час: цілком можливо, що збій викликаний технічними причинами й нарахування коштів відновиться само собою. Однак при відсутності двох і більше платежів варто звернутися до державного виконавця для з’ясування причин.
Також можна подати заяву про розрахунок заборгованості, що накопичилася на дату звернення. В результаті стягувачу на руки буде видано відповідну постанову, з якою можна буде звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості. Крім того, заяву про розрахунок заборгованості можна доповнити вимогою вжити заходів з ліквідацій аліментної заборгованості, що також входить в обов’язки державних виконавців.
Відповідальність за несплату аліментів
Різні види відповідальності за несплату аліментів можуть застосовуватися виходячи з цілого ряду факторів – розмірів заборгованості, тривалості ухилення і наявності умислу. Так, внаслідок ухилення від аліментних виплат може наступити відповідальність:
- адміністративна;
- цивільно-правова;
- кримінальна.
У разі застосування адміністративної відповідальності боржника можуть оштрафувати, заарештувати його майно і рахунки, обмежити дію його водійського посвідчення, а також заборонити йому виїжджати за кордон. Крім того, можуть бути призначені громадські роботи або навіть арешт.
В рамках цивільно-правової відповідальності зазвичай з неплатника стягується неустойка, а в разі злісного ухилення від сплати аліментів на дітей та, як наслідок, прояву повної байдужості до них, суд може винести рішення про позбавлення батьківських прав.
Однак найбільш серйозні наслідки очікують боржника в разі настання кримінальної відповідальності. Проте, застосовується вона тільки в самих крайніх ситуаціях, коли інші заходи впливу були вичерпані. Кримінальний кодекс України передбачає наступні варіанти покарань:
- громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин;
- арешт на строк до трьох місяців;
- позбавлення волі на строк до двох років.
Послуги адвоката по сімейним справам
Сімейний адвокат надасть Вам юридичну консультацію та допоможе при несплаті аліментів.
Ми відповідаємо за якість виконання юридичних послуг та гарантуємо позитивний результат.
За допомогою послуг сімейного адвоката або юриста Ваша справа по стягненню при несплаті аліментів буде вирішена більш професіонально та швидко.
Звернувшись до нас Ви гарантовано отримуєте професійну юридичну допомогу зі стягнення при несплаті аліментів.
Ви заслуговуєте нашої професійної юридичної допомоги!
Зробить перший крок до Вашої перемоги по юридичній справі по стягненню при несплаті аліментів, подзвоніть або напишіть адвокату і Ви отримуєте відповіді на всі Ваші питання.
Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua:
- Як дізнатися суму боргу по аліментах
- Заборгованість по аліментах
- Позбавлення водійських прав за борги по аліментах
- Позбавлення батьківських прав за несплату аліментів
- Заборона виїзду за кордон за борги по аліментах
- Відповідальність за несплату аліментів
- Заява про стягнення додаткових витрат на дитину
- Участь у додаткових витратах на дитину
- Аліменти у частках від доходу чоловіка
