- Визнання батьківства за рішенням суду
- Адвокат по сімейним справам при визнанні батьківства
- Хто може подати позов про визнання батьківства
- Висновок експерта щодо встановлення батьківства
- Застосування законодавчих норм для визнання батьківства
- Умови прийняття позовних заяв при визнанні батьківства
- Аліментні зобов’язання щодо повнолітньої дитини при визнанні батьківства
- Утримання непрацездатної дитини при визнанні батьківства
- Встановлення батьківства та материнства щодо повнолітньої дитини
- Сімейний адвокат при визнанні батьківства
- Найчастіші питання адвокату про визнання батьківства
Визнання батьківства за рішенням суду
За відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 Сімейного Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Адвокат по сімейним справам при визнанні батьківства
На нашому сайті advokat-family.com.ua Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.
Хто може подати позов про визнання батьківства
- Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
- Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
- Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу.
Слід брати до уваги, що факти батьківства, які встановлювалися у судовому порядку, можуть розглядатися як у порядку позовного, так і окремого проваджень.
Тому треба чітко знати умови, за яких можливе їх встановлення у судовому порядку, умови їх віднесення до компетенції суду, коло осіб, які можуть звертатися до суду за встановленням таких фактів.
Так, статтею 128 СК передбачено випадок, коли встановлюється факт визнання батьківства у порядку позовного провадження.
Основною умовою, яка визначає можливість розгляду справи про визнання батьківства у порядку позовного провадження, є відсутність заяв, право на подання яких встановлено статтями 126, 127 СК, а саме:
- за ч. 1 ст. 126 СК – заяви жінки та чоловіка, які не перебувають між собою у шлюбі, про реєстрацію чоловіка батьком дитини;
- за ч. 1 ст. 127 СК – заяви чоловіка, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, до органу РАЦСу про визнання себе батьком дитини у випадках, передбачених даною нормою.
Такий позов пред’являється матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Останнє положення деякою мірою суперечить ст. 18 СК, ч. 2 ст. 29 ЦПК, в яких правом на звернення до суду наділена 14-річна дитина.
Оскільки ст. 18 СК вважається загальною, то ст. 127 СК є винятком, але таке обмеження прав дитини деякою мірою суперечить логіці, оскільки повнолітній дитині батько менш потрібний ніж 14-річній, яка потребує у цьому віці батьківського піклування та має право на отримання від нього аліментів. При цьому відповідачем буде гаданий батько дитини.
Позов про визнання батьківства може бути також пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Щодо підсудності даної категорії справ, то згідно з ЦПК України позови про визнання батьківства відповідача можуть пред’являтися також за місцем проживання позивача або за загальним правилом підсудності – за місцем проживання відповідача.
Щодо віднесення справи про визнання батьківства до компетенції суду, то однією з обов’язкових умов є наявність запису про батька дитини у Книзі реєстрації народжень, вчиненого відповідно до ч. 1 ст. 135 СК, тобто запис про батька робиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Умовою розгляду такої справи має бути те, що батьки дитини не перебувають у зареєстрованому шлюбі, а батько у добровільному порядку не хоче записати дитину на своє ім’я або мати відмовляється добровільно записувати саме цю особу батьком дитини.
Підставами позову є будь-які фактичні дані, які засвідчують походження дитини від певної особи, тобто суд повинен виходити із конкретних обставин справи, дотримуючись при цьому принципу змагальності.
У такому разі кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, на підставі належних доказів та допустимих засобів доказування.
Щодо предмета доказування у даній категорії справ, то у СК ніяких особливостей не зазначено, тому особи подають різні докази – письмові, речові, допитуються свідки, які можуть підтвердити обставини, з якими, як правило, пов’язується спільне проживання матері дитини з її батьком, ведення з ним домашнього господарства, спільне проведення відпустки тощо. У цьому випадку суттєву допомогут может надати адвокат по встановленню факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Крім того, у таких справах визначають обставини, які свідчать про визнання гаданим батьком свого батьківства при житті, а саме – виховання дитини, турбота про неї, надання матеріальної допомоги тощо.
Висновок експерта щодо встановлення батьківства
Батьківство особи може доводитися на підставі такого засобу доказування, яким є висновок експерта.
Зокрема, визначити походження дитини від батька можна на підставі судово-генетичної експертизи, висновок за якою може бути категоричним, тобто що саме відповідач є батьком дитини або відповідач не є батьком дитини.
Такий категоричний висновок буде однією з підстав для визнання батьківства в судовому порядку.
Але якщо відповідач у справі про визнання батьківства ухиляється від проведення судово-біологічної (генетичної) експертизи він може бути примусово зобов’язаний до неї судом шляхом постановлення ухвали про примусовий привід на проведення такої експертизи.
Застосування законодавчих норм для визнання батьківства
При вирішенні таких справ судді мають враховувати положення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 р. N 3 (надалі – Постанова).
Пунктом 3 Постанови передбачається, оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.
Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., слід застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що певно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір’ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Справи про визнання батьківства щодо дитини (включаючи й окреме провадження), яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Умови прийняття позовних заяв при визнанні батьківства
У пункті 4 Постанови, крім вищезазначених умов прийняття позовних заяв до провадження суду, зазначені такі:
- дитина народжена матір’ю, яка не перебуває у зареєстрованому шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду та запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім’я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК);
- у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК);
- батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 135 СК).
З позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК. У разі пред’явлення такого позову іншими особами суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки в таких випадках позивач не має права представляти інтереси дитини.
У контексті розкриття цього пункту вищезазначеної Постанови ПВС України потребує аналізу думка щодо можливості у порядку ч. 3 ст. 128 СК пред’являти позов про визнання батьківства особою, яка вважає себе батьком дитини, якщо дитині вже майже 18 років, тобто вона скоро досягне повноліття.
Аліментні зобов’язання щодо повнолітньої дитини при визнанні батьківства
Уявімо ситуацію, що коли дитині, яку виховувала одна матір, і стосовно неї у більшості випадків у батька в майбутньому вже не буде обов’язків щодо утримання, «з’являється особа», яка подає позов про визнання батьківства.
Видається, що з метою урахування інтересів дитини абз. 2 ч. 3 ст. 128 СК слід викласти в редакції «позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини, до досягнення дитиною повноліття. Суд розглядає цей спір про батьківство з урахуванням інтересів дитини, вислухавши думку дитини».
Як бачимо, зміни редакції абз. 2 ч. 3 ст. 128 СК пов’язані лише з аліментними зобов’язаннями особи, яка «з’являється», до дитини, якій вже майже 18 років і щодо якої у більшості випадків у батька у майбутньому вже не буде обов’язків утримання.
Проте виходячи із такого принципу сімейного права, як рівність учасників сімейних відносин, не тільки у дитини щодо батька, а у батька після визнання батьківства можуть виникнути аліментні зобов’язання щодо дитини, можливо, більші за обсягом ніж надання утримання дитині до 18 років.
Так, за ст. 198 СК батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надати таку матеріальну допомогу.
Утримання непрацездатної дитини при визнанні батьківства
У нашій адвокатській практиці мав місце випадок, коли батько не знав про народження у нього сина. Лише перед смертю його матір повідомила сину про те, що у нього є батько, який проживає у Канаді.
Син був інвалідом першої групи з дитинства. Коли він розшукав батька, той вирішив подати заяву до суду про визнання його батьківства.
Батько взяв на себе зобов’язання утримувати непрацездатного повнолітнього сина, попри жодні умови, та утримував його більше ніж 20 років.
Хоча син залишився проживати в Україні зі своєю бабусею, він кожного місяця приїжджав його провідувати, допомагав йому матеріально, надаючи на його утримання кожного місяця близько однієї тисячі доларів, оплачував усі витрати на лікування сина, купував йому путівки до санаторію.
Крім того, у батька в Канаді був свій бізнес. Після його смерті увесь спадок перейшов до сина.
У житті можуть мати місце різні правові ситуації, за яких батько допомагав оформити цю спадщину за кордоном, але не оформив своє батьківство:
- батько не знав про народження дитини;
- в силу об’єктивних обставин особа не могла бути записана батьком дитини (наприклад, у зв’язку з виконанням секретної роботи у розвідувальних органах тощо).
Тому, на нашу думку, не доцільно обмежувати право подання заяви батьком про визнання батьківства до досягнення дитиною повноліття, оскільки, як вбачається із наведеного прикладу, до досягнення повноліття може не вистачати одного або двох днів.
Щодо порядку розгляду справи про визнання батьківства, то дитина, якій виповнилося 14 років, може бути суб’єктом цивільних процесуальних відносин.
Суд має у кожному конкретному випадку оцінювати усі обставини справи, докази, подані сторонами на їх підтвердження, заслухати думку неповнолітньої дитини щодо визнання батьківства.
Встановлення батьківства та материнства щодо повнолітньої дитини
Якщо ж дитина досягла повноліття, то вона може бути відповідачем у справі та при цьому має право визнавати позов або заперечувати проти визнання батьківства, мотивуючи свої заперечення тим, що батько у свій час ухилявся він визнання за ним батьківства.
На підтвердження своїх заперечень може подати рішення суду у справі за позовом матері про визнання батьківства, яке набрало законної сили, яким матері було відмовлено у задоволенні позову, витяг із протоколу судового засідання щодо пояснень батька у справі тощо.
Також слід зазначити про те, що звернення до суду особи, яка вважає себе батьком дитини, якій майже 18 років чи вона вже стала повнолітньою, не дає підстав для висновку, що суд однозначно задовольнить його позов про визнання батьківства.
У СК не передбачена норма, яка регламентувала б матеріально-правові наслідки встановлення батьківства та материнства щодо повнолітньої дитини.
У цьому контексті виникає запитання, якщо батько до повноліття дитини не надавав їй матеріального утримання, то чи зобов’язані повнолітні донька чи син, щодо яких встановлено батьківство особи, яка вважає себе батьком дитини, за абз. 2 ч. 3 ст. 128 СК надавати таке утримання батькові, оскільки у ст. 202 СК йдеться лише про випадок позбавлення батьківських прав.
Пункт 5 Постанови визначає, що для захисту інтересів дитини до участі у справі необхідно залучити орган опіки та піклування.
Сімейний адвокат при визнанні батьківства
У вирішенні справи про визнання батьківства більш оптимальним є звернення до сімейного адвоката, який допоможе Вам швидко і якісно вирішити справу на Вашу користь.
Наші адвокати спеціалізуються на вирішенні справ у сфері сімейного права, тому знають тонкощі та нюанси, які допоможуть прискорити процес.
Перевагами звернення до юристів з сімейного права є:
- оперативність вирішення справи про визнання батьківства;
- швидка підготовка документів для їх подачі в суд;
- економія матеріальних і часових ресурсів у вирішенні справи;
- можливість розв’язувати питання онлайн.
Звертайтеся до наших сімейних адвокатів, якщо для Вас важливий позитивний результат при визнанні батьківства.
Для вирішення справи потрібно зателефонувати або написати нашим сімейним адвокатам і вони нададуть Вам всю необхідну інформацію найближчим часом!
Найчастіші питання адвокату про визнання батьківства
Якщо стаття “Визнання батьківства” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію в сфері сімейного права, а також про актуальні зміни в законодавстві України.
Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua: