Право на таємницю усиновлення
Особа має право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення.
Дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення.
Особа, яка була усиновлена, має право після досягнення нею чотирнадцяти років на одержання інформації щодо свого усиновлення.
Назва коментованої норми «Право на таємницю усиновлення» охоплює коло суб’єктів та випадки, у яких можливе збереження таємниці усиновлення.
До таких суб’єктів слід віднести: особу, яка бажає усиновити дитину, усиновлювача та саму дитину як до, так і після її усиновлення.
Адвокат по сімейним справам
На нашому сайті advokat-family.com.ua Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.
Забезпечення таємниці усиновлення
У частині 1 йдеться про право особи, яка бажає усиновити дитину, та усиновлювача на таємницю усиновлення, що виявляється у таємниці:
- перебування на обліку на усиновлення;
- пошуку дитини для усиновлення;
- подання заяви про усиновлення та її розгляду;
- рішення суду про усиновлення.
Усі ці випадки забезпечення таємниці усиновлення гарантуються особі державою.
Зокрема, у ст. 32 Конституції закріплено положення про те, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Крім того, гарантії забезпечення таємниці усиновлення закріплено й в інших нормативних актах, зокрема ЦПК, КК тощо.
Заява на усиновлення дитини
Досить важливим, на нашу думку, є положення, яке повинно бути висвітлене саме у заяві громадян України, яка подається до суду про намір усиновити дитину, – це зазначення вимог щодо дотримання таємниці усиновлення.
При поданні заяви особою про бажання усиновити дитину, на наш погляд, суддя повинен установити чи вимагає громадянин забезпечення таємниці усиновлення, оскільки можливі випадки, коли така умова усиновителем висуватися не буде, і це може істотно впливати на зміст і порядок розгляду справи.
Так, зміна місця народження й інших відомостей щодо дитини, яка усиновлюється, – це право, а не обов’язок усиновителя, що може не супроводжуватися вимогою про дотримання таємниці усиновлення.
За загальним правилом, таємниця усиновлення обумовлюється спокоєм сім’ї, в якій дитину сприймають як рідну і бажають цю таємницю залишити для всіх інших осіб.
Але можливим варіантом, коли збереження таємниці усиновлення здійснюється в інтересах дитини, є випадок небезпеки її здоров’ю від інших осіб.
Вимога про дотримання таємниці усиновлення доцільна, якщо ставиться питання про зміну «реєстраційних» даних дитини, що усиновлюється.
Крім того, можливість та доцільність дотримання таємниці усиновлення залежить від ставлення до цього питання і самої дитини.
Так, частиною 3 ст. 231 СК передбачається можливість усиновлення повнолітньої особи і якщо не змінюються її «реєстраційні» дані, то чи доцільно говорити про таємницю усиновлення у цьому випадку?
Загальним правилом повинно бути забезпечення таємниці усиновлення, але якщо заявник не вказав у заяві про це, не клопоче про дотримання таємниці і усиновлювана дитина, то суд не зобов’язаний її забезпечувати. У будь-якому разі суд зобов’язаний це питання уточнити у заявника.
Якщо заявник не просить про дотримання таємниці усиновлення, то можна і доцільно до участі у справі як зацікавлених осіб залучати родичів дитини, яка усиновлюється, що повинно позитивно впливати на обґрунтованість і законність подальшого судового рішення та можливість вирішення в одному провадженні питання про збереження правового зв’язку родичів з дитиною, яка усиновлюється, за ч. 2 ст. 232 СК.
У зв’язку з цим пропонується у заяві окремим пунктом зазначати умову – чи вимагає заявник дотримання таємниці усиновлення.
Розголошення таємниці усиновлення
У виняткових обставинах допускається розголошення таємниці усиновлення. Такими винятковими обставинами можуть бути невиліковна хвороба одинокого усиновлювача, а також при безнадійно важкому матеріальному становищі усиновлювача, оскільки це буде в інтересах дитини.
Проблемним питанням можна вважати вимогу законодавства щодо дотримання таємниці усиновлення, як на стадії підготовки матеріалів справи до судового розгляду, так і під час розгляду справи по суті, а у майбутньому – при житті у сім’ї.
Це питання має важливе значення і зумовлює декілька важливих аспектів його відтворення.
Зокрема, це правило вважається загальним, але передбачає декілька винятків:
- по-перше, ст. 285 СК передбачає певні обмеження щодо іноземних громадян, право яких на збереження таємниці усиновлення залежать від внутрішнього законодавства у певній країні та її правових зв’язків з Україною;
- по-друге, коли йдеться про таємницю усиновлення, то усиновитель та дитина не зобов’язуються за законом зберігати відомості про усиновлення у таємниці;
- по-третє, хоча у законодавстві встановлено вимогу про збереження таємниці усиновлення, відповідні вимоги не формалізовано у певних процедурах. Зокрема, всі посадові особи, які тим чи іншим чином отримують інформацію про усиновлення, мають попереджатися про відповідальність за поширення будь-яких відомостей, що так чи інакше можуть відкрити таємницю усиновлення.
Отже, весь процес усиновлення повинен відповідати цій вимозі закону.
Однією з важливих умов захисту як прав і інтересів дитини, так і усиновителів є дотримання таємниці усиновлення.
Для цього законом передбачається низка заходів для збереження таємниці усиновлення, у тому числі кримінальна відповідальність за ст. 168 КК.
Але ці зусилля будуть марними, якщо в процесі збирання необхідних документів не буде забезпечено заходи для збереження таємниці усиновлення.
На стадії підготовки справи до судового розгляду повинно бути вирішене питання про необхідність дотримання таємниці усиновлення.
Від вирішення цього питання залежить коло осіб, які зможуть взяти участь у розгляді справи про усиновлення, а також питання про слухання справи у закритому судовому засіданні.
Це положення повинно знайти відображення в ухвалі про призначення справи до судового розгляду.
Так, при дотриманні таємниці усиновлення до зацікавлених осіб, які братимуть участь у розгляді справи, варто віднести: представників установи, в якій перебуває дитина, що залишилася без турботи батьків, членів сім’ї заявника.
В іншому випадку, до заінтересованих осіб повинні бути віднесені: батьки (батько, мати) дитини, яка усиновлюється, її родичі, дід і баба, особи, які надавали утримання дитині, яка усиновлюється.
У ЦПК йдеться про право дитини, яка усиновлена, на таємницю, в тому числі та від неї самої, факту її усиновлення.
Але ми вважаємо та зазначали про це при коментуванні ч. 1, що право на таємницю усиновлення має не лише усиновлена дитина, а й дитина, яка усиновлюється.
Тобто, коли йдеться про розгляд справи про усиновлення, то дитина вважається такою, що ще не усиновлена, тому на цьому етапі також дотримання таємниці усиновлення має здійснюватися з урахуванням інтересів дитини, яка усиновлюється.
Це зумовлено збереженням спокою дитині у майбутньому від її родичів, братів, сестер, біологічних батьків.
Так, у нашій практиці мав місце випадок усиновлення дитини заможними особами, але батько та брат, які зловживали спиртними напоями, постійно зверталися до дитини, випрошуючи у неї кошти, скаржились на те, що вони живуть упроголодь, погрожували тим, що якщо вона не дасть грошей, вони заберуть її назад у сім’ю.
Відповідальність за розголошення таємниці усиновлення
Усиновлена дитина має право на таємницю факту її усиновлення, у тому числі та від неї самої.
Тобто після набрання рішенням суду про усиновлення особи законної сили та оформлення усіх документів, особи, які були причетні до процесу усиновлення, зокрема службові та посадові особи, не мають права розголошувати відомості про факт усиновлення, бо у противному разі вони нестимуть відповідальність (ч. 4 ст. 228 СК).
Таємниця усиновлення щодо самого факту усиновлення поширюється також і на саму особу, яка була усиновлена.
У частині 3 даної норми міститься застереження, що до досягнення дитиною чотирнадцяти років вона не має права на одержання інформації щодо свого усиновлення.
Тобто таку інформацію вона може отримати лише після досягнення нею 14 років.
Але, на нашу думку, не завжди доцільно розкривати дитині таємницю її усиновлення після досягнення нею 14-річного віку, оскільки у цьому віці відбувається формування, становлення дитини, її психіка є вразливою, тому така інформація може істотно вплинути, як на саму дитину, так і на взаємовідносини усиновлювачів із нею, вона може стати некерованою, що завдасть шкоди її інтересам.
Але таке положення Сімейного кодексу зумовлено положеннями ЦК, ЦПК.
Сімейний адвокат – право на таємницю усиновлення
У вирішенні справи про право на таємницю усиновлення більш оптимальним є звернення до сімейного адвоката, який допоможе Вам швидко і якісно вирішити справу на Вашу користь.
Наші адвокати спеціалізуються на вирішенні справ у сфері сімейного права, тому знають тонкощі та нюанси, які допоможуть прискорити процес.
Перевагами звернення до юристів з сімейного права є:
- оперативність вирішення справи про право на таємницю усиновлення;
- швидка підготовка документів для їх подачі в суд;
- економія матеріальних і часових ресурсів у вирішенні справи;
- можливість вирішувати питання онлайн.
Для вирішення справи потрібно зателефонувати або написати нашим сімейним адвокатам і ми надамо Вам всю необхідну інформацію найближчим часом!
Найчастіші питання адвокату
Якщо стаття “Право на таємницю усиновлення” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про актуальні зміни в законодавстві України.
Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua:
- Право на утримання після розірвання шлюбу
- З якого моменту присуджуються аліменти на дитину
- Стягнення аліментів за минулий період та заборгованості за аліментами
- Відповідальність за несплату аліментів
- Звільнення від сплати заборгованості за аліментами, встановлення строку сплати заборгованості
- Заява про усиновлення дитини
- Рішення суду про усиновлення
- Скасування усиновлення
- Позбавлення усиновлювача батьківських прав