Контроль за витрачанням аліментів

Контроль за цільовим використанням аліментів

За заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів.

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звер­нутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про вне­сення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Законодавець, гарантуючи дитині право на утримання від батьків, пе­редбачив механізми контролю за діяльністю останніх, тобто батька чи ма­тері, щодо цільового витрачання одержуваних на утримання дитини алі­ментів.

Цю функцію контролю у державі виконують органи опіки та піклу­вання, які можуть за власною ініціативою або за заявою платника алімен­тів перевірити цільове витрачання аліментів.

Адвокат по сімейним справам

Скрябіна Дар'я Сергіївна

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто ставлять питання: Як скласти позов про нецільове використання аліментів? Що треба робити при виявленні факту нецільового використання аліментів? Хто ініціює перевірку цільового використання коштів?

На нашому сайті advokat-family.com.ua Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Позов про нецільове використання аліментів

Якщо під час перевірки буде встановлено факт нецільового використання аліментів, їх платник має пра­во за ч. 2 ст. 186 СК звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дити­ни у відділенні Державного ощадного банку України.

Важко погодитися з положенням ч. 1 коментованої норми про те, що тільки орган опіки та піклування має перевіряти цільове витрачання алі­ментів.

На наш погляд, платник у разі якщо у нього є можливість і бажан­ня може безпосередньо виконувати дії з контролю за утриманням дитини і витрачанням аліментів другим із батьків. Якщо таке нецільове витрачання коштів ним буде встановлено особисто та платник матиме докази та підтве­рдження цих обставин, згідно зі ст. 124 Конституції він має право на безпо­середнє звернення до суду за захистом власних прав та прав дитини.

Положення ч. 1 ст. 186 СК потрібно розгляда­ти ширше.

На нашу думку, платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про припинення стягнення аліментів на ім’я матері чи іншої особи не лише тоді, коли їх нецільове ви­користання вже встановлено органом опіки та піклування, а й тоді, коли він сам зібрав відповідні докази.

Але при цьому слід звернути увагу фахівців на те, що у ч. 2 ст. 186 СК не йдеться про «припинення стягнення аліментів на ім’я матері чи іншої особи», а говориться лише про зменшення розміру сплачуваних аліментів або внесення їх частини на рахунок у банку.

Якщо навіть припустити, що стягнення алі­ментів на ім’я матері чи іншої особи може бути припиненим у зв’язку з їх нецільовим використанням, проте не ясно, як саме слід вирішува­ти це питання далі, оскільки дитина все ж таки потребує утримання.

Хто повинен їх отримувати, якщо мати, з якою проживає дитина, використовує їх за нецільовим призначенням?

На нашу думку, зменшення розміру аліментів чи внесення їх частини на рахунок у банку може не вплинути на дії недобросовісної матері. Вона може продовжувати не за призначенням витрачати навіть зменшені у роз­мірі аліменти чи їх частину, яка залишатиметься від внеску до банку. То­му потрібно у законі передбачити дієві засоби вирішення цього досить важ­ливого питання.

З аналізу ч. 2 коментованої норми можна зробити однозначний вис­новок, що правом на звернення до суду наділений лише платник аліментів, попри те, за чиєю ініціативою проводилася перевірка нецільового використання аліментів (за заявою платника чи за ініціативою органу опі­ки та піклування).

Положення цієї норми наштовхує нас на висновок щодо необхідності розмежування випадків проведення таких пе­ревірок.

Тому вважаємо доцільним зупинитися на аналізі таких правових ситу­ацій.

Так,  якщо дитина проживає з матір’ю та на її утримання сплачуються аліменти батьком, які за ч. 1 ст.179 СК є власністю того з батьків, на ім’я кого вони виплачуються, тобто матері, то ініціатором, за загальним прави­лом, проведення перевірок щодо нецільового використання аліментів, ви­ходячи зі ч. 1 ст. 186 СК, має бути платник.

Перевірка щодо цільового використання аліментів

Орган опіки та піклування ли­ше на підставі його заяви має здійснювати такі перевірки з метою забезпе­чення та отримання платником офіційного доказу від цього органу, який йому потрібний буде для обґрунтування своїх позовних вимог про змен­шення розміру стягуваних аліментів у суді.

Якщо ж аліменти на утримання дитини перераховуються одним із батьків опікуну, піклувальнику чи органу (заклад охорони здоров’я, нав­чальний або інший дитячий заклад), патронатному вихователеві, то саме за ст. 246 СК на орган опіки та піклування покладається контроль за умовами утримання, зокрема й цільового використання аліментів.

Тому у такому разі орган опіки та піклування має періодично проводити перевірки цільо­вого використання цими суб’єктами аліментів та це він повинен робити за власною ініціативою, виконуючи покладені на нього повноваження.

Якщо цим органом буде встановлено нецільове використання аліментів зазначе­ними суб’єктами, не платник аліментів, а саме орган опіки та піклування має в інтересах дитини звертатись до суду з заявою про змен­шення розміру аліментів чи їх часткове внесення на рахунок дитини у від­діленні Державного ощадного банку.

Крім того, у випадках, передбачених законом, ставити питання про звільнення опікуна, піклувальника, патронатного вихователя від виконання покладених на них обов’язків (ст. 151 СК, ч. 3 ст. 75 ЦК).

Така необхідність дій може бути зумовлена тим, що один із батьків не звертатиметься до органу про проведення зазначених пе­ревірок.

Щодо першої правової ситуації, то платник аліментів буде позивачем, а одержувач – відповідачем.

Орган опіки та піклування може брати участь у справі з метою подання висновків у справі на ви­конання покладених на них повноважень.

Щодо другої правової ситуації, то представником інтересів дитини може бути орган опіки та піклування, який звертається до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, якщо буде встановлено їх не­цільове використання.

Позивачем буде дитина, чиї майнові інтереси пору­шуються, відповідачем – одержувач аліментів, а третьою особою без само­стійних вимог на боці позивача – платник аліментів.

За результатами розгляду справи, тобто якщо під час розгляду справи судом буде встановлено, що аліменти витрачаються не за їх безпосереднім цільовим призначенням, то судовим рішенням може бути зменшено розмір стягуваних аліментів або внесення їх частини на особистий рахунок дити­ни у Державному ощадному банку України.

Але на практиці мають місце випадки, коли мета позивача може мати не тільки позитивні риси, а й корисливі мотиви.

У такому разі суду належить встановити, чи є у позивача інші неповнолітні діти, на яких він сплачує аліменти або які знаходяться у нього на утриманні, чи має він законну дру­жину чи інших родичів, які знаходяться у нього на утриманні.

Приклад нецільового використання аліментів з юридичної практики

У нашій юридичній практиці були випадки, коли дитина знаходилася на вихованні у дідуся з бабусею, а не другого з батьків, на ім’я якого випла­чувалися аліменти.

У цій ситуації клієнту, який сплачував значні для Ук­раїни аліменти, було запропоновано кардинально вирішувати питання шляхом визначення місця проживання дитини з батьком та покладення на нього безпосереднього виховання і утримання дитини, тобто тоді на його ім’я мати має виплачувати аліменти на дитину.

За простими підрахунками виходило, що зважаючи на розмір аліментів, які сплачував батько на ім’я матері, можна було не тільки утримувати дитину, а найняти няньку та ви­ховувати її вдома.

Процес доведення позовних вимог та подання доказів на їх підтвердження у цій ситуації був простим, оскільки дитина навчалась у школі не за місцем проживання її матері, і остання протягом двох років до дитини не навідувалася, не займалась її вихованням.

Грошових переказів на утримання дитини мати своїм батькам не надсилала, що було виявлено у поштовому відділенні за їх місцем проживання, батьки відповідачки та­кож підтвердили, що їх донька грошей на утримання онуки не дає та дівчинкою не займається.

Отож судом було встановлено, що мати викорис­товувала аліменти на власні потреби.

Важливими доказами у даній категорії справ є матеріали, подані органа­ми опіки та піклування, показання свідків, докази про перекази аліментів.

Фактично при розгляді таких категорій справ перед судом стоїть задача вирішити справу не на користь одного з батьків, а на користь дитини.

Тому важко пропонувати клієнту, щоб у результаті розгляду справи зменшував­ся розмір аліментів, якщо він особисто не знаходиться у важкому мате­ріальному стані.

Перерахуван­ня коштів на рахунок дитини

Більш раціональним вважається посилення контролю з боку органу опіки та піклування та другого з батьків, а також перерахуван­ня коштів на рахунок дитини.

Щодо накопичення грошових коштів на рахунку дитини, то, з одного бо­ку, це позитивний момент.

Однак, з іншого, дитина живе, їй потрібно роз­виватися, кожного дня їй потрібне харчування, фрукти, морозиво, одяг, розваги, то чи варто її позбавляти цих дитячих радощів та накопичувати гроші на рахунку.

Ми не проти цього способу збереження грошей, але вва­жаємо, що в усьому повинна бути «золота середина», а не крайнощі, яких домагаються деякі з батьків, щоб, не дай боже, його мати (батько) не корис­тувалась грошима, які платник дає дитині.

Але скільки безсонних ночей матір проводить біля хворої дитини, скільки часу витрачає на те, щоб дити­на була охайною, чистою, нагодованою, підготувалась до занять у школі, скільки своїх сил, душі вона вкладає у дитину, мабуть, це неможливо зрів­няти ні з якими грошима, які батько виплатить раз на місяць.

Тому потріб­но говорити, що тими коштами, які знаходяться на рахунку у банку слід користуватися або відсотками від них, якщо вони достатні для забезпечен­ня утримання дитини, але ці кошти мають витрачатися під певним контро­лем органу опіки та піклування чи другого з батьків.

Сімейний адвокат при контролі за витрачанням аліментів

У вирішенні справи про контроль за витрачанням аліментів більш оптимальним є звернення до сімейного адвоката з аліментів, який допоможе Вам швидко і якісно вирішити справу на Вашу користь.

Наші адвокати спеціалізуються на вирішенні справ у сфері сімейного права, тому знають тонкощі та нюанси, які допоможуть прискорити процес.

Перевагами звернення до юристів з сімейного права є:

• оперативність вирішення справи про контроль за витрачанням аліментів;
• швидка підготовка документів для їх подачі в суд;
• економія матеріальних і часових ресурсів у вирішенні справи;
• можливість вирішувати питання онлайн.

Дар'я Сергіївна Скрябіна

Сімейний адвокат

Кращий спосіб заощадити час і гроші при контролі за витрачанням аліментів - звернутись за консультацією до хорошого сімейного адвоката!

Для вирішення справи потрібно зателефонувати або написати нашим сімейним адвокатам та ми надамо Вам всю необхідну інформацію найближчим часом!

Найчастіші питання адвокату

Якщо стаття “Контроль за витрачанням аліментів” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про актуальні зміни в законодавстві України.

Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua:

1. Права баби та діда, прабаби та прадіда на виховання внуків, правнуків
2. Нерухоме майно в рахунок сплати аліментів
3. Визначення походження дитини, батьки, які перебувають у шлюбі між собою
4. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
5. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою
6. Оспорювання батьківства, материнства особи, яка сплачує аліменти за рішенням суду
7. Визначення прізвища дитини
8. Визначення імені дитини
9. Визначення по батькові дитини